Перший день війни мене застав в Запоріжжі. Почали телефонувати друзі та питати, чи не літають у Запоріжжі вертольоті. Мої колеги почали збирати речі, бо думали виїжджати. Я нікуди не виїжджав. 

Проблем з продуктами у мене не було. Найбільше мене шокувало, як швидко люди адаптувались до тяжких умов.

Прикро, що українцям доводиться звикати до війни. Треба багато сил, аби психіка адаптувалась. 

Я вважаю, що війна закінчиться, якщо європейські партнери нас будуть підтримувати. Про майбутнє я зараз намагаюсь не думати, живу теперішнім днем.