Вона не бачила, як її рідне місто у моря рівняли з землею. За кілька днів до повномасштабного вторгнення батьки вивезли Станіславу Подорожко до родичів у Бердянськ, а самі повернулися в Маріуполь. Перші дні великої війни були для дівчинки найстрашнішими. Вона не знала, чи побачить колись знову тата і маму. На щастя, батьки змогли доїхати до Бердянська. Потім всі разом через 22 блок-пости вибиралися до Дніпра. Станіслава звикає до життя без моря та мріє про мирне дитинство…