Я весь час проживаю у Мар'їнці. Живу сама. Двічі мій будинок був розбитий, не було паркану, вікон. Минулого року мені зробили вікна та дах. Паркан відновлювала самотужки. Я на пенсії, 55 років пропрацювала медсестрою на Петрівці [Донецьк].

Раніше було набагато веселіше жити. Я могла поїхати до сестрички чи подруги, а зараз такої можливості немає. У мене два сина. Після того, як розбили будинок, один переїхав до Курахового, вже років п'ять живе там. А другий син живе та працює в Москві.

У нас у Мар'їнці війна розпочалася 11 липня 2014 року. Почалися вибухи, люди тікали хто куди. Я три роки жила у сусідки, Царство їй небесне. Ми з нею разом ховалися у підвалі. Я хворію, у січні перенесла інсульт. Зараз багато грошей іде на ліки.

Мені хочеться, щоб настав мир. Раніше ми часто їздили до Донецька, співали там на площі, було дуже весело. Все було добре. Але зараз Донецьк недоступний, а у Мар'їнці нічого немає.

Я постійно отримувала продуктові набори Фонду Ріната Ахметова. Вони дуже рятували, все брали із задоволенням. Завдяки цьому ми виживали.

Мрію, щоб був благополуччя і мир, щоб люди знову були веселі та раділи життю.