Я з чоловіком опинилась в окупації після початку бойових дій. Снаряди над хатою літали кожного дня. Виїхати ми не могли, бо мости були підірвані. Росіяни ходили по хатах, перевіряли телефони. Приходили і до мого сина. Зайшли в будинок та підірвали гранату. На щастя, син був тоді у мене.  

Я бачила, як окупанти хотіли забрати машину у сусіда-інваліда. Його дружина ледь вмовила не забирати, бо їй потрібно було везти чоловіка у лікарню.

У селі не було світла, води та опалення. Це був жах. Їжі нам вистачало, бо були запаси. На вулицю вийти було неможливо. Снаряди постійно літали навкруги. Мої сусіди загинули під час одного з обстрілів. 

Після визволення села я дуже зраділа. Зараз сподіваюсь тільки на перемогу.