Мені 62 роки. Я жила в селі Гаврилівка Дніпропетровської області. Воно знаходиться за два кілометри від Донецької області. Діти хвилювалися за мене, тому забрали в Запоріжжя. У свій будинок я пустила жити наших військових.

Російські військові скинули на наше село бомбу – розбили олійницю. Нещодавно розбомбили школу.

На другий тиждень війни місцева влада оголосила евакуацію. Син забрав мене другого березня. Я оселилася в родичів на околиці Запоріжжя.

Перші три дні просиділа у підвалі, бо окупанти бомбили аеропорт. Нещодавно стався вибух у центрі міста.

У мене дуже хороші діти. Вони допомагають мені. Є підтримка від ООН і  матеріальне забезпечення від держави. Також отримую гуманітарну допомогу. Волонтери готують гарячі обіди для переселенців.