«Люди всі були в розпачі, схвильовані та розгублені. Було чутно вибухи. Магазини зачинялися, зробити запаси їжі та води було складно. Люди почали виїжджати. Ніхто не був готовий до війни», - розказує Галина Брагіна. Жінка одразу прийняла рішення допомагати військовим. Більше року вона віддавала їм зі своєї пенсії три тисячі гривень, а собі залишала тисячу. Виживала завдяки гуманітарній допомозі. Зараз бабусі потрібно більше грошей на лікування, тому допомагати, як раніше вона не може. Але трошки на бензин завжди віддає. Галина Брагіна пише вірші і в майбутньому планує написати книгу про одного з героїв, який стояв на захисті Київщини.