До війни ми в Бахмуті мешкали. В нас війна почалася не у 2022 році, а у 2014-му. Перший день війни у нас був 17 липня в 14-го року, коли нас літаки бомбили. І з того часу в нас були адські дні.

31 січня 2015 року ми виїхали з Бахмута, коли нас бомбили - було багато загиблих. У червні 2016 року ми приїхали додому, відстроїли будинок, поміняли вікна, дах, перештукатурили, пофарбували. А в липні 2022 року нас знову бомбили, знову весь дім під фундамент знесли.

Коли прилетіла перша ракета в дім, ми дивом живі залишились. Якраз із сином по телефону розмовляли.

Він приїхав і нас забрав. Ми під обстрілами виїжджали: снаряди лягали поряд з машиною.

Зараз знаходимося в Краматорську. Вчора і тут був обстріл. А куди їхати? Кругом треба платити за квартиру, а тут у нас - квартира племінниці, яка виїхала за кордон. Ми тут платимо тільки за комунальні послуги. До цього рік жили в Олександрії, платили по вісім тисяч за квартиру. В нас таких грошей немає, ми два пенсіонера. Всіх грошей, які ми получали, хватало тільки на квартиру. А зараз у нас одна пенсія йде на квартиру, а друга - на прожиток.

Хочемо бачити майбутнє мирне. Щоб залишили нас у спокої.