Молодшій доньці Риті чотири місяці, вона росте під обстрілами. Я мати сімох дітей; сподіваюся, що обстріли скоро припиняться й діти зможуть спокійно жити. Старшим дітям особливо важко.
Наприклад, Артем постійно в істериці бився: «Мамо, зараз приїдуть танки й нас розкачають!»
Оговтатися від такого буде складно. Перед очима постійно картина декількох місяців повної ізоляції. Тоді в усіх нас, жителів Станиці Луганської та Валуйського, не було доступу до їжі й медикаментів.
Я пам’ятаю, як одна самотня старенька подолала більш ніж 20 кілометрів у пошуках їжі та допомоги. Але вона нічого не отримала. Дуже сильно постраждали люди похилого віку, а багато хто просто не витримав!