На початку війни через місто йшло багато техніки. Були дуже сильні вибухи. Я вирішила виїхати з Добропілля. Потім я повернулась додому. Можна все пережити, але загибель дітей ні. Мені страшно, коли снаряди падають людям на голову, коли страждають невинні люди. Я залишаюсь вдома, бо не можу покинути чоловіка. Мої діти навчаються онлайн. Без школи важко, звичайно. 

Я рада, що отримую гуманітарну допомогу. Це дуже приємно. 

Моя родина роз’їхалась світом. Я чекаю, коли вони повернуться додому.