Я інвалід третьої групи. Потребую постійної допомоги. У перший день війни був у Добропіллі. У моєму районі було тихо. Батьки були в Дружківці, у них було чутно вибухи. Мої діти злякались самого факту початку війни. Потім у Добропілля почали прилітати ракети у будинки. Обстріли пошкодили і мій будинок. У місті не було води та продуктів. Магазини та аптеки не працювали. 

Я вдячний Фонду Ріната Ахметова за допомогу. Продуктові набори дуже добрі, це важливо у наш час. 

Я не можу виїхати, бо не маю грошей. Вся моя пенсія йде на ліки. Мене підтримують знайомі та друзі. Так і тримаємось.