Віра Василівна з багатодітної родини, дитинство було важке. Жінка з жахом бігла під обстрілами і не знала, що робити. Дуже страшно на самоті переживати воєнні дії. Довелося ховатися у підвалі. Кілька місяців без пенсії та голод. Вона мріє про мир і щоби закінчилася війна.
«Стріляли, я бігала по городу, в жаху була. Стільки сліз, стільки горя»
Переглядів 625