Це був квітень 2014 року. У нас, у Луганську з’явилися блокпости, і нам туди проїхати було неможливо, а в серпні почалися обстріли, почали гинути люди.
У нас зруйнували перші будинки в серпні-вересні 2014-го, і люди почали тікати. Наш будинок теж постраждав, він зруйнований і немає кому його відновити.
У мене був бізнес – ларьок із товарами. Під час обстрілу він згорів.
Один із моїх синів помер у 31 рік – від обстрілів не витримало серце. У нас у селищі з 4 000 осіб залишилося 500 мешканців. Багато хто від цих стресів вмирає.