Коли був мир і спокійне життя, я була спокійна за дітей та онуків. Так вийшло, що я виховую двох онуків за живих батьків. Але до війни я була впевнена, що мої онуки вивчаться, отримають вищу освіту. Ми з чоловіком купили будинок, облаштували його. Я пропрацювала все життя директором Будинку культури з 1971 року. Лише минулого року завершила роботу, хоч мені вже 75 років.

З початком війни, звісно, ​​все перевернулося. Мій старший онук навчався у Донецькому університеті на четвертому курсі. Переїхав до мене і залишився без роботи та без навчання. Попрацював неофіційно і вирішив піти в армію. Відслужив, повернувся, працює онлайн, доки інших варіантів немає. Молодший онук навчався у Харкові, зараз слугує в армії. Вони у нас хлопці обов'язкові.

Що буде війна, я зрозуміла, як у нас на перехресті почали збиратися військові. А потім почався страшний бій просто на перехресті. Клуб наш у центрі селища, під час бою біля вікна повилітали і ходором стіни ходили. А танк просто в магазин в'їхав і розвалив його.

Але найстрашніший випадок для мене – коли я йшла з роботи, а назустріч бігли солдати з автоматами та кричали: «Притуліться до огорож! Притуліться до огорож!» Видно, вони за кимось гналися, але бігли прямо на мене, і це було так страшно!

У 2014–2015 та навіть ще у 2016 році ми жили у підвалах. Потім ще два роки у підвалі іноді ховалися, але не жили. А спочатку всі документи та все найнеобхідніше опускали у підвал і жили там. Тому що наш будинок крайній на лінії розмежування, і тут поруч падали снаряди. Але дякувати Богу, ми залишилися живі.

Будинок у нас, звичайно, був побитий, але нам допомогли його відновити. Ми купили шифер та відремонтували трошки. Зараз усередині все у тріщинах, але ми не наважуємося навіть зробити ремонт, бо стріляють і зараз.

Ми з чоловіком отримували допомогу від Ріната Ахметова. Спасибі, він розумів, що таке людина у біді. Ми жили за рахунок цієї допомоги, а пенсія йшла на ліки, та ще й потім на відновлення будинку. У мене чоловік онкохворий, ми отримували допомогу на медикаменти від фонду "Карітас".

Звичайно, насамперед я хочу миру всім. Хочу, щоб ця війна скоріше припинилася, щоб мої діти і всі люди жили у мирі і добрі.