Міталі Богдан, 9 клас
Прямобалківський ліцей з початковою школою та гімназією Арцизької міської ради Одеської області;
Вчитель, що надихнув на написання есе: Міталі Світлана Зіновіївна

ЧОМУ БУТИ УКРАЇНЦЕМ – ЦЕ МОЯ СУПЕРСИЛА?

Моя Батьківщина – Україна. Це найпрекрасніше місце на землі, адже тут моє коріння, яке бере початок від давнини і, обов’язково, сягне далеке майбутнє.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце , де вона народилась, де промайнуло щасливе безтурботне дитинство з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. Родина – це маленька батьківщина, з котрої починається людина, а потім постає і вся наша велична і неповторна у світі Україна.

Дитинство спливло у минуле і настала юність з присмаком війни, крові і втрат. Ніколи не міг собі уявити, що у ХХІ столітті розпочнеться війна, та ще й братерська. Людство втратило розум, душу,… осліпло, забуло про своє призначення на землі…

Ці події не залишили серця мільйон українців байдужими. Навпаки, ми об’єдналися, згуртувалися. Кожен почав робити свій внесок щодо наближення Перемоги.

Хоч я проживаю в маленькому селі, та кожен мешканець ладен чимось допомогти нашій армії. І я теж безпосередньо беру в цьому участь. Часто влаштовуємо благодійні ярмарки, в’яжемо маскувальні сітки, збираємо сухпайки для ЗСУ та передаємо необхідні речі для постраждалих дітей внаслідок російської агресії (геноциду української нації). І це не всі добрі справи, які ми робимо щодня. Їх безліч. І в цьому наша сила!

Вдячний кожному, хто знаходить вільну хвилину і готовий підтримати наших воїнів, бо для них це важливо. Інколи, зустрівши військового просто на вулиці, неодмінно зупиняю його, щоб потиснути йому руку і висловити подяку за відвагу та стійкість, за незламність духу та міцну оборону. Ці зустрічі не залишаються непомітними, завдяки ним народжуються невеличкі поезії. Адже поезія – це почуття, це думки, це сповідь… Ділюсь з вами рядками, котрі з’явились під час написання цього есе, адже кожен раз, згадуючи ці події, переживаєш все спочатку, і знов пече у грудях , і знов щемить серце…

У чому сила твоя, брате?-
Колись спитають дітлахи малі.
Радію, що земля моя багата!
А щастя відбирають вороги:
Її з лиця землі бажають стерти,
Нас знищити як націю прийшли…
А ми всі об’єднавшись показали, що ми СУПЕРГЕРОЇ неземні
на СВОЇЙ землі!

Жодному ворогу не вдасться скорити наш народ, бо ми найсильніша нація у світі, у нас найміцніша оборона. Чужого нам не треба та й свого не віддамо НІЗАЩО.

Перемога за нами! Я вірю, що світло переможе темряву! Єднаймося! Разом – ми сила!