Людмила розповідає, як 24 лютого прокинулася від вибуху – це бомбили Васильківський аеропорт. До неї приїхали знайомі, загалом вийшло 10 людей, серед них 4 дитини і вагітна жінка. Кожного вечора усі спускалися до підвалу. Над селом постійно літали ракети. Але траплялися і удари. Одного разу вибухом пошкодило дах будинку.

Людмила згадує, як на початку квітня вони вперше вийшли на вулицю без страху. Адже ворог змушений був відійти. Це були незабутні відчуття.