"Ти живеш у себе вдома, але ти не вдома. Одного разу в тебе забрали цілий світ, - каже Євген. - Нам сниться Маріуполь. Ми намагаємося забути, але це ніколи не забудеться. Іноді прокидаєшся вночі, повна темрява і ти думаєш, що й досі перебуваєш у цьому підвалі. Де нічого не видно. Ми ніколи цього не забудемо.

Найстрашніша ніч – ніч перед виїздом. Ми не знали, дістанемося живими чи ні. Чи вистачить сміливості виїхати. Якщо залишимось, то що? Кільце стискається та стискається. Сусідні квартали вже розбиті".