У перший день війни я пішов до магазину, аби придбати продукти. Потім я заправив машину та залишився вдома. Десять днів я виживав без світла, води та газу. Зі мною були мама та бабуся. 

Найбільше мене шокувало, що багато людей вмирало у мене на очах. На вулицях були могили. 

З Маріуполя я евакуювався у складі невеликої колони. Довелося перетнути близько двадцяти блокпостів. Найстрашніший для мене був у Бердянську. 

Зараз я живу в Дніпрі. Моя бабуся не витримала нервового навантаження та померла від серцевого нападу.