Людмила Дмитрівна пережила Другу світову та голод, але ніяк не очікувала в мирний час стикнутися, ще й з війною на сході України. Не було ні газу, ні світла. На мангалі варили їжу й топили дров'яні печі. Дах побило снарядом і розбило багато будинків. Хочеться сподіватися на краще та щоб діти були поруч.
«У мене в будинку дах побило, дірочки тепер»
Переглядів 643