Я жила в Красногорівці. У місті були сильні обстріли. У мій будинок прилетів снаряд. Добре, що моєї родини не було вдома. 

З міста я виїжджала із зятем під обстрілами. З собою взяла одну сумку. Зараз живу в Дніпрі, допомагаю доньці. 

Найбільше мене шокує, що люди залишилися без житла. Я дуже страждаю від вибухів. Щоразу відчуваю стрес. У мене піднімається тиск. 

Я б хотіла бачити мирне майбутнє для нашої країни, щоб діти не боялися виходити на вулицю.