Катерина Миколаївна мешкала одна. Жінка згадує, що коли вперше поруч з нею розірвався снаряд, вона зі страху впала. З донькою двадцять днів ховалися у сховищі неподалік драматичного театру і ледве врятувалися, коли його розбомбили. Пережите в Маріуполі героїню шокувало. Досі їй страшно ходити вулицями Запоріжжя – здається, що десь вибухають снаряди та горять будинки.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
