Перший день війни я не пам'ятаю, а як нас розбомбили, пригадую. Важкий був день. 

26 лютого не стало чоловіка. Він військовий, влучило у частину. Зараз ми живемо без чоловіка. 5 березня о 3:15 ночі влучила бомба у наш будинок, скинута із У наш будинок влучила авіабомба - стінки глухої немає. 

Один син зі мною, старший син військовий воює, дочка навчається. Вона виїхала. 

Ми залишились, бо потрібно було шукати чоловіка. 

Я тепер працюю там, де і працювала раніше. 

У мене троє дітей, потрібно триматися і жити заради них і долати всі труднощі. Зараз ми потихеньку відновлюємо дім своїми силами. 

Мрію, щоб війна якнайшвидше закінчилась.