На самому початку війни люди бігли від обстрілів хто куди, залишилися лише старики та багатодітні – такі як Лідія Олегівна з її десятьма дітьми. Без допомоги благодійних організацій вони б не вижили.

Коли почалися обстріли, було дуже страшно. Почалася паніка, люди тікали, кричали, збирали речі. У нас поїхало дуже багато людей, молоді зовсім нема. Залишилися багатодітні та старі.

Я тут одна живу з дев'ятьма дітьми, і ще один син служить у армії. Під час війни у ​​мене загинула п'ятимісячна донька, я це дуже тяжко пережила і ніяк не можу забути.

У нас працювати нема де, мій старший син не може нікуди влаштуватися. Я вже три роки живу без чоловіка, на роботу піти поки що теж не можу.

Дуже хороша допомога була від Ріната Ахметова, ми за рахунок цього вижили з дітьми.

Ми мріємо все про одне – щоб війна швидше закінчилася, настав мир та була робота.