Бучакчийська Софья, учениця 11 класу ліцею "Альтернатива"
Вчитель, що надихнув на написання есе: Похиленко Олена Олексiївна
«Моя Україна майбутнього»
Як я бачу Україну майбутнього? Перш за все, я бачу Україну майбутнього без війни. Я бачу її вiльною, незалежною, успішною, економiчно стабiльною державою. Можна довго роздумувати, якою вона буде, але ніхто не знає, що буде в майбутньому. Я вважаю, що якою буде наша Україна залежить від нас самих. Усе залежить від того, скільки зусиль ми готові докласти, щоб щось здійснити.
Потрібні не гарні слова, а конкретні позитивні вчинки. Кожний громадянин повинен зробити якийсь внесок в майбутнє нашої держави. Ми повинні розвиватися і тим самим розвивати свою країну. Чим вище будуть наші прагнення, тим кращий результат ми отримаємо в майбутньому. Якщо ми будемо байдужими до усього, що відбувається довкола нас, то ніколи не отримаємо щасливе майбутнє. Україна буде такою, якою ми її зробимо.
Щоб жити в майбутньому якого ми хочемо, потрібно жити в мирі. Що таке мир? Мир- це не думати о війні, це коли не стріляють, не розпадаються сім'ї, не гинуть люди. Це безпека, безпека бути тим, ким хочеш. Це спокій, коли з твоею ріднею все добре. Можливість поїхати додому в будь-який час і не боятись. Та не тільки додому, а й куди хочеш. Мир- це щастя для всіх нас.
Мирне життя - це щаслива країна, де виховуються діти, створюються сім'ї, відбувається розвиток в різних сферах і просто місце, де живуть щасливі люди. Людям потрібен мир і тільки тоді світ зможе нормально функціонувати. Потреба у безпеці- першорядна потреба людини. Якщо її немає, то й немає нормальних умов для існування. Тому відсутність миру- це відсутність майбутнього. Мир для людей значить дуже багато. Мир на землі означає для них можливість жити повноцінним життям і не боятися за своє життя та життя своїх близьких. Тому мир- це найцінніше, що тільки може бути.
Кожен українець мріє про день, коли закінчиться війна, перестануть лунати тривоги та припиняться обстріли. Я часто замислювалася над тим, що я буду робити коли закінчиться війна. Війна розділила всю мою родину, тому перше, що я зроблю- поїду додому. Я дуже чекаю на нашу перемогу й сподіваюсь, що Україна поверне всі свої території. Я буду старанно навчатись, щоб в майбутньому зробити внесок у відбудову та розвиток нашої держави. Ми завжди будемо пам'ятати подвиги тих людей які боролися заради нашої свободи. Дуже хочу подякувати нашим військовим, бо без них могло б не бути майбутнього нашої країни. Колись ця страшна війна закінчиться. Ми обов'язково будемо жити у мирі на рідній землі. Головне - боротися і вірити. Слава Україні.