Блискавка Діана, учениця 11 класу Звенигородського ліцею №3 Звенигородської міської ради Звенигородського району Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кузьменко Світлана Василівна

Моя Україна майбутнього

Війна - це слово, яке змушує людей жахнутися. Для людей життя в постійному страху не має сенсу. Країна, у якій панує мир – це щаслива країна. Мир – це повага до людей, до держави, до її культури. Я глибоко ціную те, що маю зараз. Люблю свою країну і пишаюсь нею. І головне моє бажання на сьогодні – це мирне небо над головою.

Моя Україна майбутнього – це прекрасна вільна держава. У нас дуже гостинні люди, мальовничі краєвиди, дбайливо збережені історичні цінності нашого народу.

Моя Україна майбутнього – це країна без страху, насилля, несправедливості. Де ніхто не озирається, очікуючи чергового прильоту. Де люди дихають вільно, працюють, отримують гідну заробітну плату. Дуже хочу у своїй країні впевнено жити і працювати, не боячись нікого: ні крадіїв, ні зрадників, ні колаборантів.

Іти вулицею, просто посміхаючись зустрічному перехожому без страху. У моїй країні – майбутнє прекрасне, оскільки у нас творчі, запальні, доброзичливі люди.

Україна встане, переборе зло, жахи, руйнування, втрати, жорстокість. Україна переможе. Я це знаю. Тому, перше, що я зроблю, коли Україна переможе, подякую всім захисникам, які боронили мій рідний край, вшаную полеглих героїв, які, на превеликий жаль, не зможуть відчути радість перемоги у своєму серці.

І звичайно ж, буду брати участь у відбудові сучасної України скільки вистачить сил та можливостей.

Буду відстоювати її честь, незалежність, і, якщо доведеться, сміливо стану на її захист.