Прокинулися разом з чоловіком та маленьким сином від вибухів о 5 ранку в місті Миколаїв. 

Під час війни довелося стикнутися з труднощами. Нестача води, мала дитина, немає як помити. Носили воду з річки. 

В чоловіка безвісти пропав дядько на війні. Пізніше його жінка поїхала на упізнання тіла, без голови… 

Гуманітарна катастрофа була. У Миколаєві довгий час не було води. Носили воду з річки, в магазинах розкуповували всю питну воду. Носили кожен день баклажки з водою. 

Наразі наша сімʼя не живе в рідному місті. Переїхали з чоловіком і дитиною, бо в місті було небезпечно. Не бачимо друзів та рідних. Наразі знаходжусь в декреті з дитиною.

Приємним був момент, коли отримали плед, який вʼязали власноруч британські бабусі для українських переселенців. Це було дуже зворушливо.

Предмет, який нагадує про початок війни це маленький брелок, який дитині подарували волонтери. На ньому написано: «оберіг від русні».