Мати залишилася на окупованій території, я втратив з нею зв’язок, не міг її вивезти. Сестра поїхала. Так сталося, що вона не змогла маму забрати. Сестра зараз знаходиться в Дніпрі з двома доньками, а я в Черкасах. 

Я підірвався на міні, мені ампутували ліву кінцівку вище коліна. Мені повертатися нікуди, то я поїхав до Черкас, бо мені це місто подобалось. 

Приємно вразило, що у перший рік наша країна згуртувалася, і це давало сили триматися, не дивлячись на страшні російські обстріли

Я мрію зараз, щоб була якась гідна робота для мене і житло, тому що в мене немає свого житла. Така проста людська мрія – мати дах над головою.