"Варили кашу, щось смажили, а над нами літали снаряди"

Від початку повномасштабного вторгнення Росії понад 466 тисяч українців вимушено переїхали на Дніпропетровщину. До Дніпра, за даними міськради, перебралися 56 підприємств, 14 із яких вже розпочали роботу. Окрім того, переселенці також відновлюють власний малий бізнес або розпочинають нові проєкти.

Звідки взяли ідеї для свого бізнесу? Перед якими труднощами постають підприємці? Та що допомагає не покинути все на півдорозі? Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає історію переселенців із Донеччини та Луганщини, які відновили власну справу у Дніпрі.

У Маріуполі Ганна Забояркіна мала власний бізнес – інтернет-магазин мобільних аксесуарів. Програмістка за фахом багато років пропрацювала в магазинах мобільних телефонів, а потім, вийшовши з декрету, вирішила заснувати власну справу. За п’ять років стала на ноги: зняла приміщення під офіс, відправляла продукцію по всій Україні. Планувала розширювати асортимент, працювати з новими перевізниками. Якби не війна.

Ганна Забояркіна з сином

Вранці 24 лютого 2022 року, каже Ганна, вони не панікували – у місті звикли до вибухів, їх чули з 2014-го, тому думали, що все скоро скінчиться.

«Спершу вибухи були лише на околицях. а ми жили в центрі. Пішла на роботу, попрацювала, встигла навіть деякі замовлення відправити – ті посилки людям так і не дійшли, загубилися. Почалася паніка: люди почали знімати гроші з банкоматів, скуповувати продукти. Ми купили продуктів про всяк випадок, але не хвилювалися. По телебаченню говорили: «Все добре». Евакуацію не оголошували», – розповідає вона.

Три тижні Ганна разом із чоловіком і сином просиділи під обстрілами, без світла й газу. На вулиці стояв мороз, а в будинку – близько нуля градусів, згадує жінка. Їжу готували надворі, на мангалі.

«Воду набирали – приїжджала машина, стояли в черзі. Набирали у великі 19-літрові баклажки. Економили. Готували з тих продуктів, які в нас були. Варили кашу, щось смажили – з того, що було вдома. А над нами літали снаряди… І поряд прилітало, і пожежа була, і людей повбивало», – говорить маріупольчанка.

Ганна Забояркіна у Маріуполі

Склад підприємців з усіма товарами на десятки тисяч гривень знищений, каже Ганна. Вони ж із чоловіком і семирічним сином змогли виїхати машиною разом зі знайомими. Рідне місто лежало в руїнах – таким його бачила Ганна востаннє.

У Дніпрі родині довелося розпочинати все з нуля. Спочатку орендували житло та оформили «переселенські» виплати. Відновлювати бізнес наважилися не одразу – кілька місяців жили надіями на повернення. Ганна закінчила безоплатні курси бухгалтерів, які переселенцям пропонував центр «ЯМаріуполь».

Під час навчання вона також подала заявку через «Дію» на грант «Власна справа» – державну програму підтримки підприємців. І виграла. Ганна отримала 250 тисяч гривень – з умовою повернути ці кошти податками упродовж трьох років.

За умовами гранту Ганна також має працевлаштувати двох людей. Жінка каже, що хоче взяти «своїх», переселенців із Маріуполя.

Асортимент крамнички

«Грант я отримала в грудні, але поки зайшли гроші – то працювати почала в лютому. Я відновила сторінки нашого інтернет-магазину на маркетплейсах, час пішов на підняття рейтингу, бо два роки сайт не працював», – розповіла Ганна.

«Найскладніше – бракує коштів на закупівлю товару. Із 250 тисяч гривень гранту саме на товари можна витратити половину, це дуже мало. 25% можна витратити на рекламу, це також дуже мало. Але такі умови гранту. Інтернет-магазин працює, з’являються нові покупці, продажі невеликі, але є плани на подальший розвиток», – додає вона.

«Головне, що ми живі, бо це – найцінніше, що у нас є. Тому повинні йти вперед, не озираючись», – сказала вона.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.