Після деокупації міста, вимушений був покинути свій дім, бо почались постійні обстріли нашого міста, а особливо наш район, в якому мешкали (район Антонівского мосту).
На даний момент у квітні прилетіло і до нас. Зараз будинок без вікон, даху і т.і...Важко було пережити окупацію. Коли чекаєш кожну хвилину, що до тебе прийдуть.
Важко було у всьому.Так, нестача їжі була тому, що все дуже подорожчало, да і продуктів нормальної якості не було. Також була гостра нестача інсуліну, бо його не було. Як наслідок маю великі ускладнення. Після стаціонарного лікування у Львові отримав групу інвалідності.

Дитина перебувала в окупації три місяці. Почалися на той час нервові зриви, бо всього боялася.