Ми звичайна сім'я з невеличкого міста Волноваха, що на Донеччині. Місто зараз під окупацією. Будинок наш частково пошкоджено. Поряд була школа, в якій навчалася донька. Школу стерли з лиця Землі! До війни донька була дуже активною і успішною дитиною. Займалася танцями, музикою, творчістю. Була учасницею багатьох конкурсів. А тепер моя дитина від пережитого потребує психологічної реабілітації. У неї згас інтерес до всього, чим вона раніше захоплювалася.

Я ніколи не бачила стільки мертвих людей, як під час війни. Це жах! Моя донька теж все це бачила, коли в березні 2022 року під час обстрілів ми виїзжали з Волновахи в село неподалік міста. Перший місяць війни у нас не було хліба. І не було медикаментів.