Сергієнко Анастасія, 10 клас, Опорний заклад "Новооржицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новооржицької селищної ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Онекієць Ганна Олександрівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Ця тисяча днів змінила мене назавжди. Війна прийшла несподівано, увірвавшись у життя мільйонів людей, зруйнувавши будинки, долі, плани на майбутнє. Вона зробила кожного з нас іншою людиною, розкрила невідомі раніше глибини нашого характеру, силу духу й стійкість.

Перші дні були суцільним хаосом. Звук сирен став новою реальністю, яка пробивала крізь тишу нічних та ранкових годин.

Тривога оселилася в серці, а думки про безпеку рідних і близьких стали головною турботою. Щодня я прокидаюся  і шукаю новини про бої, обстріли, втрати. Кожне повідомлення сприймається особисто — кожна трагедія здається своєю, близькою, рідною.

Але водночас із болем і страхом я відчувала, як у мені зароджується нова сила.

Війна навчила нас цінувати миті миру, навіть у тих коротких паузах між сиренами. Вона показала, наскільки важливо триматися разом, підтримувати одне одного. Допомога стала не вибором, а обов’язком. Я почала активно долучатися до волонтерських ініціатив, допомагати людям, які залишилися без даху над головою, або тим, хто втратив своїх близьких.

Це був мій спосіб боротися, навіть якщо я не на фронті. Кожен кошик із ліками або продуктами був маленькою частиною моєї боротьби за Україну.

Із часом я усвідомила, що найбільший ворог — це страх. Страх паралізує, не дає діяти. Але поруч із нами були ті, хто не здавався, хто боровся щосили, навіть у безнадійних ситуаціях. Їхній приклад надихав, додавав мужності й сил. Ця тисяча днів зробила мене сміливішою, міцнішою, здатною долати труднощі, які раніше здавалися непереборними.

Вона також показала мені справжні цінності. Те, що раніше здавалося важливим — матеріальні блага, плани на кар'єру чи подорожі — стало другорядним.

На перший план вийшли прості речі: життя, здоров’я, підтримка друзів і сім’ї, відчуття власної гідності й свободи. Відчуття єдності з народом стало новим джерелом сили. Я бачила, як люди, незважаючи на всі труднощі, допомагали одне одному, ділилися останнім і не втрачали віри.

Прикладом такої людини стала для мене Анна Іванівна. Познайомилась із нею я на репетиціях фольклорного гурту «Коралі» нашого Будинку культури.

Ця немолода (вісімдесятирічна) жінка намагалася бути корисною нашому колективу – співати з нами. Людина, що ніколи не говорила українською мовою, вчила слова пісень, правильно артикулювала їх вимову… Із часом дізналися її історію. Самотня. Тренерка з плавання групи сліпих дітей у місті Слов’янську. Працювала до самісінької війни. Вона змушена була залишити дім, їхати у невідомість, у некомфортних умовах проживати свою старість. Їй співчувають, допомагають.

Це добре, та більше їй потрібне спілкування, підтримка незнайомих, а зараз уже багато знайомих односельців. Кожне таке слово для старенької – прихисток для її душі.

Тисяча днів навчила мене головного: що б не сталося, завжди є місце для надії й світла. Ми стали сильнішими, бо зрозуміли, що свобода — це найвища цінність. Мій шлях під час цієї війни — це шлях людини, яка навчилася не здаватися, тримати спину прямо й вірити в перемогу, навіть коли на горизонті туманно.

Тисяча днів війни — це ціла епоха, яка розділила життя на "до" і "після". Це не просто цифра, це незліченна кількість втрат і зламаних доль, але водночас і нескінченна кількість проявів людської сили та незламності.

За ці три роки я бачила, як війна забирає найдорожче, змінює людей і міста, але також бачила, як вона народжувалє нових героїв, зводить людей разом і зміцнює нашу націю. Війна навчила мене не лише боротися, але й цінувати кожну мить життя. Ми всі стали іншими, і в цьому новому світі боротьби та болю, я відкрила для себе справжню сутність мужності й надії.

У цю тисячу днів, навіть у найтемніші моменти, я розуміла: світло обов'язково переможе, тому що ми не здамося.

Вірю, що найближчим часом настане перемога й мир. Війна забирала у нас багато, але вона також відкрила в нас нові можливості для боротьби і творення.