У перший день війни я почула вибухи. Через два місяці я з родиною виїхала. Дорога було важкою у величезних чергах. На заході України ми прожили пів року, але потім повернулись. Більше за все мене шокувала сама ця ситуація. Це як страшний сон. Досі не можу повірити в цей жах.

Я втратила роботу, мене це також засмучує.

Я думала, що війна на декілька місяців, але ж ні. Дуже хочеться, аби бойові дії скоро закінчились. Вірю в ЗСУ.