Я живу тут більше 40 років. Ми проживаємо удвох з чоловіком, він інвалід першої групи, лежачий. До війни було весело, дружно, відзначали свята, ходили на паради. Зараз цього нічого немає.

Я зрозуміла, що почалася війна, коли почали стріляти і над нашими головами полетіли снаряди, коли тиск за 200. Вільно пересуватися ми не можемо.

Оскільки чоловік інвалід, йому допомагає Червоний Хрест. Регулярно отримували продуктові набори Фонду Ріната Ахметова. Це була відчутна підтримка.

Війна дуже сильно набридла

Я мрію, щоб в Україні відновився мир. Все дуже сильно набридло. Хочеться жити мирно, щоб мої онуки ходили в школу спокійно, щоб ми могли поїхати, куди хочеться.