Скрябін Руслан

Красноградський ліцей №2, 11 клас

Учитель, який надихнув - Долженкова Олена Іванівна

"Моя Україна майбутнього"

За весь час повномасштабного вторгнення, мабуть, не залишилося жодної сфери, яка б не відчула на собі його руйнівного впливу.

Війна змусила нас по-новому подивитися на світ, переосмислити життєві цінності …Згуртувала навколо загальних ідей та проблем, довела необхідність боронити й підтримувати розвиток національної культури.

Майбутнє, безумовно, викликає занепокоєння. Але всі ми хочемо одного — миру.

Ніколи суспільство не об'єднувалося й не жадало миру так, як за його відсутності. Потреба в завершенні війни однаково нагальна як для військового, котрий щомиті наражається на смертельну небезпеку, так і для умовного 35-річного сім'янина, на плечі якого звалилася сила-силення випробувань…Душевне потрясіння, травмована психіка можливі як для дорослої, вже сформованої особистості, так і для зовсім маленької. « Війна очима дітей» -- одна з найболючіших сторінок нашого буття. Коли безневинна, не обтяжена життєвим досвідом істота, сповнена життєрадісності й бадьорості, пізнаючи цей неосяжний світ, раптом стикається з суворою дійсністю, в її світобаченні стається непоправна зміна. І навіть коли жах воєнних літ лишиться в минулому й вона зможе повернутися до «нормального» життя, то всі ті флешбеки періоду зруйнованого дитинства раз у раз нагадуватимуть про себе. Зверніть увагу на листи дітей до Святого Миколая: вони не просять смаколиків та дорогих девайсів – як це було раніше – вони прагнуть якнайшвидшого закінчення війни!

Особисто для мир – це можливість навчатись і працювати у вільній країні; це час, коли до тебе повертається впевненість у завтрашньому дні, бажання мріяти й сподівання на те, що мріїї збудуться;це добробут сім'ї; це той жаданий момент, коли покинеш укриття й видалишся з усіх груп із оголошенням повітряних тривог…

Наше майбутнє—ідея Х, задля якої ми докладемо всіх зусиль та за яку йтимемо до переможного кінця. Після Перемоги нас очікує нелегкий період « загоєння ран».

Повоєнні роки поставлять народові дискусійне питання щодо подальшого життя. У розбудові держави братиме участь покоління, яке війна змусила швидко подорослішати…

Підростаюче покоління свідомих українців усвідомлює всю значущість оборони національної ідентичності й права вільно жити й розвиватися, воно( покоління) є головною надією наших співвітчизників. Нещодавно я дивився відеозвернення воїнів-захисників до молоді – в ньому наголошувалося, що саме їй належатиме провідна роль у післявоєнному розвитку країни. За відомим висловом, « важкі часи породжують сильних людей». Тож немає сумніву, що ці люди ( тобто ми) робитимуть усе для відродження Батьківщини.

На мою думку, один із найбільших викликів – потреба модернізації ЗСУ, підвищення їх могутності.

Після Перемоги я маю твердий намір долучитися до процесу відновлення країни. Наразі роздумую над можливістю розвивати зв'язки українців із іншими народами шляхом опрацювання лінгвістики та над варіантом – пов'язати своє життя з архітектурою, яка, гадаю, набуде неабиякої актуальності. Але це в перспективі. А зараз…

Ми сильні в нашому єднанні. І доки українці об'єднані однією думкою, одним – всеукраїнським – бажанням миру, ніякий ворог не здатен нас поневолити!