Я – Валерія, і для мене сім'я – це найдорожче, що є у житті. Ми завжди готові прийти один одному на допомогу у скрутну хвилину, підтримати та підбадьорити. Ми не уявляємо життя без наших рідних.

Війну ми зустріли у селі у дідуся з бабусею, яке одразу ж опинилося в окупації. Ці чотири місяці були жахливими: без світла, зв'язку, інтернету, грошей та води. Дякувати Богові, нам вдалося виїхати додому, у наш рідний Харків.

Наш дідусь опікувався нами, як тільки міг, хоч це було й дуже непросто. Він ризикував життям, щоб уберегти нас. Дідусь фактично став нашим провідником з окупації.

Я дуже хочу, щоб Святий Миколай подарував моїй мамі більше можливостей для відпочинку. Вона дуже багато працює, і у нас майже немає часу для спільного проведення часу. Ще я мрію про мир і здоров'я для всіх людей.

Я приготувала для Святого Миколая подарунок – малюнок, на якому він несе подарунки дітям.

Вірю, що все буде добре!

Війну ми зустріли у селі у дідуся з бабусею, яке одразу ж опинилося в окупації