Мені 68 років, я на пенсії. Жив у Мар’їнці, у нас там війна з 2014 року. І я її бачив дев’ять років.

У нас з 2014 року не було ні газу, ні води, ні світла, і магазини були зачинені. Я вважаю, що це була гуманітарна катастрофа. Ми там півтора року не жили, а потім повернулися.

Наш дім розбило – це був шок. В жінки вже не вистачало терпіння й нервів через постійні обстріли. Ми сіли в машину і поїхали, куди очі бачили.

Розкидала війна родину - хто куди поїхав. 

Звісно, на психіку все це вплинуло, але немає ніякого виходу: тримаємо себе в руках.

Незалежна Україна - ось це наше майбутнє.