Я мешканець села Преображенка Оріхівського району. Мені 61 рік, я інвалід другої групи. 

Я не повірив що війна почалася. Метушливий був день. Все кипіло, все гуділо, але не вірилося, що війна буде.

Один раз отримав гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова. А мені не вистачає ні медикаментів, нічого.

Були і обстріли, і все. Я пережив обстріли, дуже бомбили. Кругом хати стріляли. От це ми пережили і виїхали. Тікали, як могли. Завели і поїхали на костилях.

Шокує, скільки людей загинуло від тих росіян. Все розбомбили, куди не кинься - кругом плати гроші. Нєвроз у мене, конєшно: всі потікали, онуки в нас маленькі. 

Першим ділом перемоги хочу. Потім - щоб був закон у нас, за воровство – кара. Я хочу, щоб мої онуки гарно жили.