Я з села Довгого Запорізької області. Сім’я складається з дружини та сина. Зараз ми у Запоріжжі.

Коли до нас зайшли багато військових, тоді ми й зрозуміли, що потрібно виїжджати. Було чутно вибухи, тому що ми перебуваємо за 80 кілометрів від Мелітополя. 

Ми виїхали за день до Запоріжжя, це зараз уже по 5-6 днів виїжджають. Там було багато блокпостів. 

У нас перевіряли телефони, дивилися, щоб не було української символіки. Перевіряли, роздягали, допитували. Могли забрати і тримати по 4-5 днів. Люди не знали, де перебувають.

У нас усе, нажите роками, залишилося на окупованій території. Ще там зосталися близькі люди, друзі. Дім є дім.

Ми у Запоріжжі, тому що це обласний центр. Тут допомогли з роботою. Я працюю в центрі туризму. 

Я не знаю, що буде завтра. Планувати можна було, коли ми мешкали вдома і працювали, а наразі нічого не можу сказати. У нас весь час повітряні тривоги.