Я мама, яка сама виховує сина, йому 13 років. Наш дім зруйновано в березні 2022 року.  Ми з сином втратили домівку, школа також зруйнована. Живемо у знайомих, син навчається дистанційно.

Три місяці минулого року прожили у Польщі, було дуже складно пристосуватися до чужої країни, сину там у школі було важко, тому що польської не знає. Дуже сумували за домом, повернулись влітку в Україну, але не додому, бо наш будинок не підходить для проживання.

Винищувачі, вибухи з усіх сторін, ночівля у підвалі будинку в Ірпіні – це все перенесла моя дитина.