У перший день війни почали бомбити Лисичанськ. Два місяці я прожив під обстрілами. Виїхав з міста, коли залишатись вже було неможливо. Взяв стареньку маму та виїхав до Бахмута. Потім жах почався і там, тож звідти евакуювався у Кіровоградську область. У 60 років я почав життя з нуля. Живу у хатинці, яку надали небайдужі люди. Я намагаюсь заробляти гроші, аби ні в кого нічого не просити. Головне, аби настав мир, а все інше владнається.