Бідюк Владислав
учень 11 класу Слободо-Шаргородського ліцею Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області
Учитель Войцехівська Світлана Олександрівна
Чому бути українцем – це моя суперсила
Україна... Найбільша держава на сході Європи... Мова її неймовірна… культура багата... Кожна область – свій звичай.
Я маю честь народитись українцем. Саме честь.
В. Симоненко стверджував: «Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можеш тільки Батьківщину». Дійсно, це вона тебе обирає, і ти стаєш її сином, коли розділяєш долю з її народом, захоплюєшся хвилинами її слави й страждаєш від усвідомлення ганьби та болісних поразок.
Я іскра величної нації. Україна, земля та народ, – моя суперсила. Повага до своєї нації – це базовий принцип. Я люблю та возвеличую Україну не тому, що треба, а є за що.
Багато втрачено… Ласим шматком була століттями для сусідів, особливо «братів», що відривали шмат за шматом території, асимілюючи в свою ненажерливе черево-країну. Нині знову одгризають. А наша мова кісткою стоїть їм поперек горла. Укази, заборони, а нині «какая разница». Наслідок – "східняки" та "западенці".
Вважаю, що тільки 24 лютого Україна відновила свою суб'єктність. І бореться...
Про незламність українців сьогодні у світі не говорять лише німі. Але здебільшого, зважаючи на ситуацію, що склалась. Натомість ми, українці, повинні знати, що незламними є нині й були в минулому. Згадати б лишень монгольську навалу, в якій Данило Романович зробив шалений кульбіт, ставши королем Руси, або видатні походи козаків, революцію Хмельницького чи кампанії Сагайдачного.
Джерела, мабуть, десь з язичництва. Давні звичаї не розвіялись з попелом святилищ, після хрещення Руси. Виник дивовижний симбіоз двох вірувань! Ніхто не замислювався, чому ми посіваємо, колядуємо та щедруємо? Отож! Традиція маланкування пов'язана з язичницькою легендою про врятування богині козою, а Купайло – міcтичний персонаж, що з'являється на літнє сонцестояння. Українці зберегли віру предків, вплівши в християнство.
Феномен української історії – козацтво. Коли ви чуєте "козак", то повинні уявляти українського лицаря. Так-так, лицарство, що військовою доблестю не поступалось найкращим європейським арміям.
Пам’ятаймо й про Богдана Хмельницького й ганьбу доби "Руїни", про намагання Мазепи відновити славу України. Та досягнення, про яке забувають, або, може, просто воліють не пам’ятати, інші нації – першу конституцію у світі, укладену гетьманом Пилипом Орликом.
Немало гірких сторінок в книзі життя українського народу. Змосковщення. Покручі та запроданці. Все було. Проте зростали паростки нові, волелюбні, від кореня здорового. Надбання – УНР, яка зародила початок сучасній Україні. Чи чув хтось про похід Петра Болбочана в Крим? А чи чули про перший та другий героїчні зимові походи? Можливо "трикутник смерти"? А це демонстрація українцями своєї самостійності та волі, тому маємо власну країну.
Може, що було, то загуло? Але є матеріальні та духовні надбання, які свідчать про талант та винахідливість українців.
До речі, наші пісні милозвучні, чи не так? А як щодо різдвяних пісень? Звісно, я про легендарний "Щедрик". Американці співають "Carrol of the Bells" кожного Різдва.
Та для мене прикладом відданості батьківщині є УПА – військо без власної зброї та без підтримки, яке боролося до 1952 р., а окремі загони до 1960 р. Запали мені у серце слова Р. Шухевича: «Ми, усі – вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я – свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, … – ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. …, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація».
Отже, за нас, аби ми здійснили українську ідею.
Помаранчева революція, Революція гідности. Українці раз у раз доводять, що гідні своїх предків, що мета є, про неї не забули. Ми вистоїмо, бо кожен із нас працює на перемогу. Я, зокрема, готую своє тіло та розум, аби вступити в 3 ОШБ та захищати свою націю зі зброєю в руках.
Підсумую словами Є. Коновальця: «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутим бастіоном героїв і борців».