У перші дні повномасштабного вторгнення в Києві Вікторія Сович не виходила на вулицю. Вона жила з бабусею та дідусем, мама з сестрою були в Бучі, а хлопець - у Маріуполі. Дівчина дуже хвилювалася за близьких. У перший же день великої війни до Вікторії додому приїхала подруга, яка вже не змогла виїхати з міста. Разом дівчата щоночі спускалися в підвал дитячого садочка, оскільки їхній будинок не був облаштований під укриття. Магазини були зачинені, й лише за тиждень супермаркет поблизу почав пекти хліб і продавати його.