Моя сім'я родом з міста Героя Херсона. Мама, тато та молодший брат мирно проживали в нашому славетному місті до повномашнобного вторгнення. Мама працювала бухгалтером, тата в ДСНС, я ходила до школи, а молодший братик в садочок. Ми разом проводили багато часу разом. Їздили в літку на річку та на море. Взимку катались на ковзанах в льодовому палаці. Дуже багато гарних спогадів про наш дім і наше місто. Маємо велику надію повернутись у рідний дім та рідне місто.

Наш тато і зараз працює в м.Херсон в ДСНС та допомогає людям після ворожих обстрілів. Я зараз навчаюсь в новій школі у новому місті, де зараз проживає моя сім'я, у мене нові друзі нове спілкування, але дуже хочеться додому!!!!! Саме страшніше це була окупація мого міста, обстріли, смерті людей. Мама без роботи, ми з братом без школи, садочка. Тато постійно на роботі без зв'язку. Не має продуктів, грошей. Військові рашисти постійно їздили по місту, ходили по домівках. І з рештою батьки нас вивезли до безпечного міста де ми і знаходимось зараз.

У мене наче все є, але для навчання дуже б хотілось навушники блютузні, щоб не заважати батькам та молодшому брату, бо в будинку де ми проживаємо нажаль між кімнатами немає дверей. То я б попросила у Миколая про такий подаруночок. Молодший брат мріє про робота, він їх малює і розказує, як вони допоможуть нашим славетним ЗСУ перемогти у війні. Хоча саме більше я попросила, щоб СВ. Миколай дав нашим хлопцям суперсилу і щоб вони скоріше перемогли ворога!!!!