Мене звати Артур, я з міста Попасна Луганської області. Коли почалася війна, ми під шаленими обстрілами ледве виїхали до іншого міста. Зараз ми орендуємо квартиру. Я ходжу до школи, а після сиджу з братиком та намагаємося допомагати матусі.

Зараз життя не таке, як було дома. Там в мене було все, і іграшки, і велосипед, і багато чого. Я розумію, що мама не може дозволити такі витрати, тому мрію, що ти Миколаю щось мені подаруєш. Я дуже мрію про електросамокат, розумію, що це дуже дорого, це просто мрія. Буду дуже радий любому подарунку. Я люблю футбол, баскетбол, рибалку та швидко їздити і звісно солодощі)) Дякую за те, що ти є і даруєш дітям надію на диво! Я сумую за домом, за друзями, а особливо за своєю собакою, яку ми не взяли з собою. Її звали Пуля, кавказької породи. Війна зруйнувала наше життя і продовжує руйнувати. Я хочу мира та тиші! Я мрію про електросамокат або спортивний велосипед. Але прошу Св.Миколая про кросівки (28.5 см), бо в мене велика нога і я постійно розриваю усю обув, м'яч, рюкзак, солодощі, що завгодно, любий сюрприз. Я буду дуже вдячний за все!