Коли почалося повномасштабне вторгнення, Ніна з чоловіком прокинулися від дзвінка колег. Вони сказали їм страшну правду: на роботу йти не потрібно, бо почалася війна. Під магазинами вже зібралися сотні людей, а вдома майже не було продуктів. Люди навколо не просто боялися - вони були приголомшені. Та навіть у такій ситуації допомагали одне одному, ділилися останнім. Коли вперше після евакуації Ніна повернулася додому і зайшла до магазину, вона не змогла стримати сліз. Побачивши полиці, заповнені хлібом, вона стояла і плакала.