Після початку війни у місті почались вибухи. У моєму підвалі проживало тринадцять родичів. У мене був запас продуктів. Я навіть надсилала допомогу до Харкова, який бомбили дуже сильно. 

Зараз загроза для міста – дрони. Вони постійно літають над моїм будинком. Дуже страшно, коли не знаєш, куди вони прилетять. 

Ніколи в житті я б не могла подумати, що війна може трапитись. Я досі шокована. 

Найстрашніше для мене те, що я втратила сина на війні. 

У мене дружня родина. Ми підтримуємо один одного. Сподіваюсь,  що у майбутньому життя буде мирним. Хочу бачити Україну квітучою.