У перший день війни я не знала, що мені робити. Почались обстріли. Потім не стало води. Це було великою проблемою. Потім зробили свердловини та стало легше. Моя мама хворіє. Я не можу виїхати. 

Мої рідні захищають країну. Я дуже за них хвилююсь. У селі загинуло шість молодих хлопців. Мені дуже прикро усвідомлювати, що ми втрачаємо молодих людей. 

У селі люди підтримують один одного. Тримаємось, як можемо. Сподіваюсь, що майбутнє в України буде щасливим.