Коли війна почалася, я перебувала в городі. Побачила вибухи в районі Макіївки, зателефонувала доньці, яка там працювала. Вона сказала, що так, війна почалася.

Було страшно, тому що у нас була мама лежача, 90 років, в гіпсі. Довелося виїхати в Запорізьку область, вивезти її.

Вибухи були сильні, літало все навколо, у дворі все горіло, винесло ворота, чоловіка контузило, він три інфаркти переніс. Чоловік тоді був в підвалі, а біля двору два снаряди бахнули. Вікна вилетіли, ворота винесло в невідомому напрямку.

Будинок постраждав, дах нам перекрили. Газа у нас не було півтора роки, напевно, або два. Потім світла не було. Ось так і обходилися. Купили електропічку – світла не стало. Потім світло підключили через два роки, потім газ дали.