Володимир йшов спаленим, зруйнованим війною Маріуполем і не впізнавав місто. Понад тридцять років свого життя чоловік присвятив роботі на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Але завод теж був практично знищений снарядами! У згарище перетворилася і квартира Володимира. Серед загиблих мирних жителів його друзі та колеги.