Мені 38 років. Я раніше, ще до війни, жила в Маріуполі, потім переїхала в Київ. В перший день війни була в Києві.

Чоловік мене розбудив зранку, сказав, що почалася війна. Ми заправили машину і поїхали до друзів у Львів. 

З їжі у нас була одна консерва, і все по дорозі було зачинено. До Львова ми їхали більше 30 годин.

Мої батьки були в Маріуполі, не могли виїхати. Виїхали через місяць під обстрілами. Це все шокувало. І шокував масштаб, тому що ніхто не думав, що таке може бути.

З початком війни я переїхала за місто. Зараз живу під Києвом в селі, викладаю фітнес 

В принципі, я стресостійка, але відчуваю, як багато у мене негативу. Раніше я була більш легка, позитивна.

Зараз живу сьогоднішнім днем. Я за Україну максимально, вірю в нашу перемогу, але важко з кожним днем, бо у майбутньому такого, як раніше, вже ніколи не буде.