Валентина Анатоліївна розповідає, як змінилося життя в Бердянську після того, як там з’явилися російські окупанти. Не стало роботи, закрилися магазини й аптеки, часто неможливо було купити хліба. Спочатку з дитиною ховалися в підвалі, бо лунали вибухи, а потім наважилися виїхати. Справжнім потрясінням для неї став день, коли на в’їзді в місто росіяни розстріляли багато мирних жителів, серед яких були й знайомі.
«З приїздом у Запоріжжя було відчуття, що ми в родичів»
Переглядів 529